Človek a spoločnosť

Internetový časopis pre pôvodné teoretické a výskumné štúdie z oblasti spoločenských vied

ISSN 1335-3608

Štúdie a články

• Ukraine-Slovakia: Visa Context of the Relationship Svitlana Mytryayeva
• Obyvateľstvo Košíc a administratívne členenie mesta v 19. storočí v archívnych dokumentoch a literatúre Nikola Regináčová – Ladislav Gergely
• Kanonické vizitácie v Abovsko – turnianskej župe v 18. storočí Bernadeta Fabová
• The Court of Antal Verancsics and the Hungarian Renaissance Zsófia Gál - Mlakár

Recenzie a anotácie

• POP, Ivan. Malé dejiny Rusínov. Bratislava : Združenie inteligencie Rusínov Slovenska, 2011. ISBN 978-80-970354-4-0, 139 strán Anna Virostková

Správy

• Správa z medzinárodnej vedeckej konferencie „Ukrajinci v prihraničných oblastiach Karpát: problémy akulturácie, asimilácie, identifikácie“ Anna Virostková
• Správa z konferencie „Stretnutie mladých historikov – Spoločnosť, kultúra a každodennosť v dejinách Slovenska“ Mária Ďurkovská
• Správa z odborného seminára „Vybrané problémy archeológie stredoveku a novoveku na východnom Slovensku“ Drahoslav Magdoško

Ukraine-Slovakia: Visa Context of the Relationship

Mytryayeva, Svitlana. Ukraine-Slovakia: Visa Context of the Relationship. Človek a spoločnosť, 2011, roč. 14, č. 2.

The report outlines the content, algorithms and phasing of the way towards visa-free regime between Ukraine and the EU and the achievements, results and problems of this process. Visa policies and practices of the Slovak Republic to Ukraine are considered as a part of the EU policy. It also includes statistics and results of the visa issuance monitoring all over Ukraine, with the accent on the Consulate General of the Slovak Republic in Uzhgorod.

Visa. Visa regime. Visa regime liberalization. Local border traffic. 

 

Розвиток відносин України з Європейським Союзом залишається одним із пріоритетівзовнішньої політики України.  В цьому контексті, одним з найважливіших інструментів реалізації цього пріоритету  зовнішньої політики є співробітництво України з країнами-сусідами і членами ЄС, в тому числі і Словацькою Республікою, яке має сприяти, як економічному розвитку прикордонних регіонів наших країн, так і загалом поглибленому співробітництву в політичній, гуманітарній, науковій та інших сферах. Послідовно проводячи курс на європейську інтеграцію, Україна зацікавлена у динамізації цих зв’язків на всіх рівнях. Невід’ємний елемент цього шляху – повноцінний безвізовий режим для громадян України з боку країн-членів ЄС.

Словаччина відноситься до так званої групи «нових» країн Європейського Союзу, які нещодавно увійшли і в Шенгенський простір. Наразі візова політика Словаччини по відношенню до України здійснюється на підставі Шенгенських acquis, Угоди про спрощення оформлення віз між Україною та ЄС, Візовим кодексом ЄС, який введено в дію з квітня ц.р., та Угод між Словацькою Республікою та Україною про місцевий прикордонний рух. Нові вимоги, правила та стандарти ЄС і Шенгену щодо візової політики стали новими як для Словаччини, так і жителів України та її прикордоння. З огляду на це візову політику і практику Угорщини і Словаччини щодо України, в першу чергу, слід розглядати як складову політики ЄС з візових питань.

Наразі Україна та ЄС у переговорному процесі щодо лібералізації візового режиму керуються балканською моделлю, згідно з якою ЄС допускає Україну до європейського простору у сфері юстиції і внутрішніх справ за рахунок проведення системних реформ.

Зазначимо, що окрім головного виміру у візовому діалозі між Україною та ЄС - практичного (проведення комплексних реформ в Україні), є ще і політичний,  пов'язаний зі стриманими настроями щодо безвізового режиму деяких країн ЄС, які піддають сумніву здатність України дотримуватися правил ЄС, а також міграційними ризиками, які принесла остання хвиля розширення ЄС.

Процес лібералізації візового режиму між Україною та ЄС був започаткований Україною, яка в односторонньому порядку ввела безвізовий режим для громадян країн ЄС. Подальша візова політика України спрямована на відстоювання позицій безвізового режиму в’їзду своїх громадян до країн ЄС на принципах взаємності.

Активний рух до безвізового режиму розпочався з набранням чинності з 1 січня 2008 р. пакету Угод між Україною та ЄС про спрощення оформлення віз та реадмісію. Окреслюючи зміст, алгоритми та етапність просування до безвізового режиму України з ЄС, необхідно зауважити, що наразі вже є певні здобутки і результати.

В напрямку лібералізації візового режиму між Україною та ЄС за останній період:

- досягнуто спрощення візової процедури щодо оформлення шенгенських віз  (багаторазові, безкоштовні візи) для визначених 14 категорій громадян всієї країни;

- запроваджено місцевий прикордонний рух для жителів прикордонних територій України з Угорщиною, Словаччиною  та Польщею та розпочато роботу над його запровадженням з Румунією;

- розпочато новий етап візових відносин з ЄС, а саме: від спрощення процедури оформлення віз до поступової лібералізації візового режиму (скасування візових зборів для всіх категорій громадян України; розширення категорій громадян, які б могли скористатися візовим спрощенням, запровадження режиму безвізових поїздок для власників службових паспортів);

-  започатковано структурований візовий діалог з ЄС (формулювання заходів та рекомендацій, виконання яких дозволятиме запровадження безвізового режиму);

- здійснено перші кроки в реалізації Комунікації Європейськкої Комісії «Східне Партнерство», зокрема розпочато роботу над підготовкою проекту «Дорожньої карти», що міститиме передумови та «технічні критерії», виконання яких дозволить скасувати візи у взаємовідносинах України з державами ЄС (безпека документів, у т.ч. запровадження збору біометричних даних; боротьба з нелегальною міграцією, включаючи реадмісію; підтримка громадського порядку та безпеки;  захист фундаментальних прав людини).

За вказаними напрямами створені і працюють спільні робочі групи, які на основі порівняльного аналізу Шенгенського законодавства та норм законодавства України узгоджують відповідні пропозиції до «Дорожньої карти», затвердження якої очікується в ході саміту Україна-ЄС під час головування Бельгії восени 2010 р.

Завдяки реалізації Угоди між Україною та ЄС про спрощення оформлення віз, кількість шенгенських віз, отриманих громадянами України у 2009 р. сягнула 1 млн. 22 тис., що на 134 % більше ніж у 2008 р.(435 тис. віз). Наразі експерти констатують, що кожна 10 шенгенська віза в світі видається в Україні.

Крім того, серед позитивних змін, які відбулися протягом останнього періоду слід відзначити такі:

-  Значне збільшення кількості видачі безкоштовних віз;

-  Істотне збільшення відсотка видачі багаторазових віз (від 1 до 5 років);

-  Зменшення кількості відмов у видачі віз в середньому з 12 % у 2007 р. до 6 % у 2008 р. та 5 % у 2009 р. Ці ж тенденції зафіксовані у 2010 р.

Втім аналіз процесу практичної реалізації Угоди про спрощення видачі віз, як одного з основних інструментів лібералізації візового режиму,  свідчить про те, що ця реалізація не в повній мірі відповідає досягнутим домовленостям, як зі сторони ЄС, так і України. Причинами незадовільної імплементації цієї Угоди є як недосконалість відповідних механізмів у середині самої України, так і відсутність єдиної консолідованої політики серед держав членів Шенгенської зони шодо візового режиму з Україною. Це стосується, до прикладу, неповної імплементації консульськими установами країн ЄС на території України ключових статей (ст. 4-7) Угоди про спрощення оформлення віз, які керуються, при цьому, власними консульськими інструкціями.

Згідно Всеукраїнського моніторингу видачі віз[1] громадянам України консульськими установами країн ЄС на території України, якому підлягало 21 консульство з 11 країн-членів ЄС (10 у м. Києві та 11 в 6 областях України), серед яких були і консульські установи країн Вишеградської четвірки, було встановлено, що Угода сприяла певному покращенню ситуації з видачею віз громадянам України переважно в країнах «старого» Шенгену. Країни «нового» Шенгену проводять більш жорстку і обмежувальну політику щодо в’їзду громадян України на територію ЄС, ніж це передбачено Угодою, а положення щодо видачі безкоштовних та багаторазових віз пільговим категоріям громадян України виконуються не в повному обсязі.

Стримання видачі безкоштовних та багаторазових віз пільговим категоріям громадян України консульськими установами ЄС відзеркалилось у несправджених та завищених очікуваннях українських громадян щодо швидкого розв’язання більшості проблем, з якими вони стикаються в процесі оформлення Шенгенських віз. Відповідно, роль Угоди у лібералізації візового режиму для громадян України наразі залишається дискусійною, перш за все, через неготовність українських заявників компетентно скористатися її можливостями. Наразі експерти відзначають, що потенціал Угоди про спрощення оформлення віз між Україною та ЄС майже вичерпаний або близький до вичерпання.

В цьому контексті за результатами чотирьох етапів моніторингу на загальноукраїнському фоні, якість імплементації Угоди про спрощення оформлення віз консульських установах ЄС на території Закарпатської області (Генеральному консульстві Угорської Республіки в м. Ужгороді, Консульстві  Угорської Республіки в м. Берегово та Генеральному консульстві Словацької Республіки в м. Ужгороді) вигідно вирізняється від загальноукраїнських показників та є однією з найкращих. Чотири етапи моніторингу засвідчили, що Угорщина та Словаччина загалом дотримуються взятих на себе за Угодою зобов’язань, зокрема, плати за оброблення заяв та терміну розгляду заяв. Незалежно від поінформованості громадян про цю Угоду, консульства зазначених країн надають безкоштовні та багаторазові візи пільговим категоріям громадян, якщо мета подорожі узгоджується з положеннями Угоди.Особливо слід відзначити суттєві позитивні зміни, які відбулися в Генеральному Консульстві Словацької Республіки в м. Ужгороді протягом 2009 р. Зокрема це: збільшення видачі багаторазових та безкоштовних віз; проведення консультацій для аплікантів щодо процедури подання документів; скорочення терміну очікування на отримання візи (5-7 днів), суттєве покращення ставлення співробітників до українських заявників.

Результати моніторингу підтверджуються і офіційними статистичними даними консульських установ на території Закарпатської області. Ми ж наведено тільки статистичні дані Генерального консульства словацької Республіки в м. Ужгороді.

Таблиця 1.

Видача Шенгенських віз Генеральним КонсульствомСловацької Республіки в м. Ужгороді в 2008 році[2]

Прийом візових заявок  та видача віз	I квартал	II квартал	III квартал	IV квартал
Загальна кількість прийнятих візових заявок на візи типів В і С (од.)	3955	3686	3526	3665
Загальна кількість виданих віз типів В і С (од.)	3174	3402	3508	3575
з них:
візи типу В	8	217	416	167
візи типу С	3166	3185	3092	3408
Загальна кількість відмов у візах типу В і С (%)	14,36	7,92	5,98	3,46
Видано багаторазових річних віз	72	50	93	85
Видано багаторазових 2-ох та 5-них віз	0	0	0	0
Видано безкоштовних віз (пільгові категорії громадян)	850	1488	1132	1220

Таблиця 2.

Видача Шенгенських віз Генеральним КонсульствомСловацької Республіки в м. Ужгороді в 2009-2010 рр.

Прийом візових заявок та видача віз	2009 рік				2010 рік				2011 рік
	I	II	III	IV	І квар.	ІІ	III	IV	І квар.
	квар.	квар.	квар.	квар.		квар.	квар.	квар.
Загальна кількість прийнятих візових заявок на візи типів В і С і  D  (од.)	2323	2942	2594	2788	2299	3286			2726
Загальна кількість виданих віз типів В і С  і  D  (од.)	2211	2920	2580	2700	2257	3208			2661
з них:
візи типу В	71	21	12	11	0	0[1]			0
візи типу С	1955	2719	2443	2590	2134	3109			2610
візи типу D	185	180	124	99	123	99			51
Загальна кількість відмов у візах типу В і С  і  D  (%)	4,8	0,7	0,5	3,1	1,8	2,4			3,12

Як видно з наведених даних, позитивом є значне зменшення кількості відмов у видачі віз Генеральним консульством Словацької Республіки в м. Ужгороді – з 14,36% у першому кварталі до3,46 в четвертому кварталі2008 року. За третій квартал 2009 р. рівень відмов у видачі віз всіх категорій („В”, „С”, „D”)в цьому консульстві ще менший і складає всього 0,5%. Однак за кількістю прийнятих заявок на візи, кількістю виданих Шенгенських віз, в тому числі і безкоштовних, словацьке консульство загалом поступається угорським. Як видно з вище наведеної таблиці 3, протягом 2008 року Генеральним консульством Словацької Республіки в м. Ужгороді не було видано жодної багаторазової візи на 2 чи 5 років як це передбачається Угодою про спрощення оформлення віз між Україною та Європейським Співтовариством.З першого півріччя 2009 р. дане консульство почало видавати такі довготермінові багаторазові візи, але в невеликій кількості.

З наведених даних можна констатувати, що Генеральне консульство Словацької Республіки в м. Ужгороді повністю виконує базові статті (ст. 4-7) Угоди про спрощення оформлення віз.

Можливості жителів прикордонних територій України в т.ч. і Закарпатської області щодо використання інструментів лібералізації візового режиму значно ширші, оскільки наразі виключно на них поширюється дія Угоди про спрощення оформлення віз та угод про місцевий прикордонний рух.

Запровадження Інституту місцевого прикордонного руху (“thelocalbordertraffic”) щодо громадян України слід розглядати як апробацію нових інструментів лібералізації візової політики країн ЄС до України з перспективою повної відміни візового режиму.

Місцевий прикордонний рух – це спеціальний режим систематичного перетину кордону і перебування жителів прикордонних регіонів у визначеній прикордонній зоні сусідніх країн на підставі спеціального документу з метою родинного, соціально-культурного, туристично-оздоровчого, економічного, наукового спілкування. Застосування цього інструменту лібералізації візового режиму сприяє, в першу чергу, розвитку добросусідських відносин та регіональної співпраці, збереженню і підтримці соціальних, культурних, сімейних, економічних зв’язків між жителями прикордонних територій країн-сусідів тощо. Європейський Союз схвалив цей досвід, на сьогодні  місцевий  прикордонний рух став одним із ексклюзивних  досягнень Європейського Союзу в напрямку лібералізації візового режиму з Україною.

Саме між Угорщиною та Україною в 2007 р. вперше було запроваджено Інститут місцевого прикордонного руху. Позитивні практичні результати Угорщини у застосуванні місцевого прикордонного руху, а головне затребуваність цього інструменту лібералізації візового режиму сприяли запровадженню його і між Словаччиною і Україною восени 2008 р., а пізніше – між Польщею та Україною. Але необхідно зазначити, що форми та умови дії цього інструменту наразі є різними.   

Форма місцевого прикордонного руху Угорщини передбачає можливість перебування в 50 км прикордонній зоні (244 угорських та 384 українських населених пунктів). Вартість дозволу на місцевий прикордонний рух складає 20 євро, яка не стягується з визначеної категорії громадян (інваліди, пенсіонери, діти у віці до 18 років та дітей, що знаходяться на у триманні, віком до 21 року). Дозвіл оформлюється протягом 10 днів, період дії дозволу коливається від 1 до 5 років, термін перебування не має перевищувати 90 днів.

Форма місцевого прикордонного руху Словаччини передбачає можливість перебування в 30-50 км прикордонній зоні (299 словацьких та 280 українських населених пунктів). Вартість дозволу складає 20 євро, від цієї сплати звільняються пенсіонери, старші 60 років, та діти віком до 15 років. Період оформлення дозволу коливається від 60 до 90 днів, період дії дозволу від 1 до 5 років, а термін перебування не має перевищувати 30 днів протягом одного візиту та загалом не перевищувати 90 днів впродовж 6 місяців.

Форма місцевого прикордонного руху Польщіпередбачає можливість перебування в 30 км прикордонній зоні від спільного кордону (1822 польських та 1545 українських населених пунктів). Вартість дозволу складає 20 євро, від цієї сплати звільняються інваліди, пенсіонери та діти віком до 18 років. Період оформлення дозволу має тривати не більше 60 днів з дня прийняття заяви, а в коремих випадках цей строк може бути продовжено до 90 календарних днів,період дії дозволу до 5 років,а термін перебування не має перевищувати 60 днів з моменту перетину кордону, але загалом не більше 90 днів протягом кожних 6 місяців з дати першого перетину кордону.

Результати практичного функціонування місцевого прикордонного руху між Україною та Угорщиною, Україною та Словаччиною, Україною та Польщею наразі показали, що існуючі відмінності в формах місцевого прикордонного руху по відношенню до України значно впливають на бажання та можливості жителів прикордоння України користуватися цим інструментом лібералізації візового режиму. Про це свідчать і офіційні статистичні дані Генеральних консульств Угорщини та Словаччини в Закарпатській області (Таблиця 3).

Таблиця 3.

Консульство	2008 рік				2009 рік				2010 рік			2011 рік
	I	II	III	IV	I	II	III квар.	IV	І	ІІ квар.	III, IV. квар.	I квар.
	квар.	квар.	квар.	квар.	квар.	квар.		квар.	квар.
Генеральне Консульство Угорської Республіки	3594	3634	3763	2122	2599	2984	2919	1601	1604	2178
в м. Ужгороді
Консульство Угорської Республіки	5843	5186	5446	3080	2679	2930	3479	2162	2007	2219
в м. Берегово
Генеральне Консульство Словацької Республіки в м. Ужгороді	-	-	-	165	231	198	143	59	183	153		113

Видача дозволів на місцевий прикордонний рух в 2008-2010 рр.[3]

Напрацьована в угорсько-українських взаєминах форма місцевого прикордонного руху наразі виявилася більш ліберальною, ніж в словацько-українських взаєминах і, власне як сама прогресивна і дієва, потребує нормативного закріплення та поширення її використання на інші суміжні з Україною країни ЄС.

Відпрацювання і запровадження ж єдиної форми місцевого прикордонного руху всіма суміжними з Україною країнами ЄС дало б можливість зробити якісний стрибок у спрощенні візової процедури шляхом поширення дії дозволу на перетин кордону з однією з цих країн ЄС і перебування у визначеній прикордонній зоні на перетин кордонів та перебування у визначених прикордонних зонах усіх інших країн (Угорщини,  Словаччини, Польщі та Румунії). Це б сприяло формуванню на спільному Шенгенськму кордоні ЄС та України території стабільності, безпеки та співробітництва і досягненню стратегічних цілей транскордонного співпраці, в тому числі і в гуманітарній сфері.

 

Перелік використаних джерел:

1.         Відносини Україна-ЄС у багатополярному світі: стан і перспективи на майбутнє : матеріали міжнародної конференції (Київ, 23 листопада 2009 р.). К.: ВД «Стилос», 2010, 60 с.

2.         Сушко, І.–  Врадій, О.– Сушко, О. Громадський моніторинг візової політики і практики країн ЄС в Україні: Аналітичний звіт.Центр миру, конверсії та зовнішньої політики. К., 2009, 92 с.

3.         Сушко, І.–  Врадій, О.– Сушко, О.Законодавче забезпечення руху до симетричного безвізового режиму між ЄС та Україною. Поточні оцінки візової практики країн ЄС в Україні: інформаційно-аналітичне видання.Центр миру, конверсії та зовнішньої політики.  К., 2010,56 с.

4.         Снігир, О.В.  Європейська інтеграція України: поточна ситуація, завдання та пріоритети державної політики  – мат. засідання круглого столу. К.: НІСД, 2010,64 с.

5.         Міністерство закордонних справ України. Офіційний сайт. Режим доступу: www.mfa.gov.ua, 04.12.2008.

6.         Про встановлення безвізового режиму для громадян держав-членів Європейського Союзу, Швейцарської конфедерації та князівства Ліхтенштейн : Указ Президента України прийнятий26.07.05. Урядовий кур’єр, 30 липня2005.

7.         Газізуллін, І.Ф.  – Гончар, М.М.  – Коломієць, О.В.Східне партнерство ЄС: додаткові можливості для євроінтеграції України. Укр. не залеж. центр політ. дослідж. К., 2009, 84 с.  

8.         Угода між Україною та Європейським Cпівтовариством про спрощення оформлення віз.  Режим доступу: http://ukraine-eu.mfa.gov.ua/eu/ua/publication/content/11577.htm.

9.         Угода про місцевий прикордонний рух між Україною та Угорщиною. Режим доступу:http://www.mfa.gov.hu/kulkepviselet/Beregovo/uk/ua_Konzuliinfo.

10.     Угода про місцевий прикордонний рух між Україною та Словаччиною. Режим доступу:http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.

11.     Угода про місцевий прикордонний рух між Україною та Польщею. Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=616_138&p=1251789577690164.

12.     Сушко, І. –  Врадій, О. – Сушко, О. Формуючи дорожню карту до безвізового режиму для громадян України у відносинах з Європейським Союзом : інформаційно-аналітичне видання. Центр миру, конверсії та зовнішньої політики.  К. 2009, 44 с.

13.   Communication from the Commissionto the Counciland the European Parliament “Eastern Partnership”. Brussels, 3.12.2008 // COM(2008) 823 final.

 

 

Ukraine and Slovakia: Visa relationship context

The report outlines the content, algorithms and phasing of the way towards visa-free regime between Ukraine and the EU, achievements, results and problems of this process. Visa policies and practices of the Slovak Republic to Ukraine are considered as a part of the EU policy. It also includes statistics and results of the visa issuance monitoring all over Ukraine, with the accent on the Consulate General of the Slovak Republic in Uzhgorod.

 

 

 

Recenzent: PaedDr. Marián Gajdoš, CSc.